Зображення: 

 Експериментував кілька років

— Як розпочали промислове виробництво? 

— У 2000 році в Рівному створив фірму UKR BIO TAL, де працювало тільки троє людей. Один з них досі в компанії. Мені не вірилося, що так глобально вдасться розкрутити проект. Розум казав, що це неможливо, але щось усередині фанатично штовхало вперед. 

— У чому успіх вашої компанії? 

— Це поєднання хорошої ідеї та організації роботи. Втім, головна складова — командна робота з дружиною та сином. Кожен відповідає за певну галузь: я — за розробку технології та керівництво компанією, дружина Оксана — за організацію роботи офісу, а син Вадим — за технічно-виробничий відділ і випуск установок. Нам разом вдалося створити дисципліну та хороший моральний клімат, повагу до кожного працівника. Ми розуміємо: щоб підлеглі працювали ефективно, необхідно створити відповідні умови. Натомість від них вимагається творчий підхід до роботи та якісне її виконання. Також компанія UKRBIOTAL має потужну концепцію, в основі якої — імідж та праця на майбутнє.
Україну завоювали – на черзі Європа 

— Як Ukrbiotal переживає кризу?

— Зараз нам, як і всім, нелегко. Довелося призупинити інвестиційні програми. Зокрема, заморожуємо будівництво нового цеху. Втім, усвідомлюю, що криза має й позитивний бік. Вона показує ті проблеми, про які забули у період бурхливого розвитку. Криза оздоровить, загострить конкуренцію, змусить енергійніше та краще працювати. Коли компанія не мала замовлень, ми не звільнили жодного працівника. Натомість відремонтували своїми силами всі цехи, “підтягнули” документацію тощо.

— У чому вбачаєте подальший розвиток компанії?

— В Україні ми займаємо провідне становище. Починаємо працювати в Австралії, потроху завойовуємо ринок Європи. Наша станція очистки проходить європейську сертифікацію, але ще до остаточних висновків результати вражаючі — показник очистки стоків сягає 99 відсотків, коли існуючі європейські системи дають всього 80. Наступного року норми в Європі стануть ще жорсткішими, але жодна компанія Європейського Союзу до цього не готова. Тому у нас відкриваються серйозні перспективи. Великі сподівання покладаю на виставку в Стокгольмі (Швеція), де будемо презентувати BIOTAL від моєї чеської компанії. Однак розумію: аби завоювати ринок Європи, потрібно чимало часу. Адже щоб продукція знайшла споживача в Україні, нам знадобилося п’ять років. 

— Чи не затісно такому підприємству неподалік центру Рівного?

— Ми викупили кілька старих складів колишнього овочесушильного заводу на вулиці Грушевського та створили сучасне виробницт во. Коли все налагодили, “сюрприз” піднесли сусіди. Фірма “Макко” незаконно придбала в’їзд на територію. Вважаю це упущенням міської влади. Вузький заїзд з боку вулиці Грушевського створює чимало проблем: великі вантажівки не можуть розминутися, чим наражають людей на небезпеку. Взимку ризик особливо високий: вже одна людина травмувалася, сталося декілька автомобільних аварій. Ми намагалися домовитися з власником Миколою Мазепою, але безрезультатно. Тому звернулися в прокуратуру та до суду. Три роки добиваємося від влади міста вирішити цю проблему, але нас ігнорують. 

У ціну хабарі не закладають 

— Ви нині мешкаєте в Чехії. Не складно розриватися на дві країни? 

— Як відомо, добрий господар той, відсутність якого не погіршує роботу компанії. В UKRBIOTAL запроваджена система управління якістю ISО 9001–2001, кожен працівник знає, чим займатися. До того ж, в усіх цехах та офісі встановлені відеокамери, а тому з будь-якої точки світу можу спостерігати, як працює персонал. Завдяки програмі в Інтернеті Skype постійно тримаємо зв’язок з компанією та представниками. 

— Які ґулі набили, коли розкручували свій бізнес-проект? 

— Легко нічого не дається. Дехто в ціну закладає частку для хабарів, а ми завжди робили ставку на якісний продукт. Тому компанію UKRBIOTAL в Україні тривалий час ніхто не помічав і досі нас ігнорують окремі центральні відомства. Чому? Бо ми туди не ходимо. Ми тісно працюємо із замовниками, а решта нас просто не цікавить. За десять років жодного разу не порушили терміни постачання обладнання. Якщо й виникає проблема на об’єкті, то її негайно виїжджає ліквідовувати аварійна бригада. 

— Успіх, який найбільше запам’ятався?

— На виставках у Парижі (2005) та Женеві (2006) я одержав золоті нагороди. Серед продукції багатьох компаній-розробників мою технологію очистки стоків визнали найкращою. Це пов’язано з тим, що серйозних розробок малих очисних споруд у Європі ще немає. 

— Найбільша невдача?

— Коли компанія стає успішною, з’являється той, хто хоче “розділити” успіх. Так зробив колишній представник у Закарпатській області, який почав копіювати мою технологію під власною маркою БІОЛІДЕР. Зараз ним займаються правоохоронні органи. Думаю, він скоро припинить свою злочинну діяльність.

Син проміняв Чехію на Рівне

— Чим пожертвував син, аби трудитися пліч-о-пліч з вами?

— Щоб працювати у компанії в Рівному, Вадим покинув навчання в одному з найпрестижніших інститутів чеського міста Брно та поступив на заочне відділення Національного університету водного господарства та природокористування. Він не шкодує сил, наполегливо працює. Утрьох ми відчуваємо себе єдиною командою, між нами не виникає серйозних протиріч.

— Як вдається підтримати таку гармонію?

— Гармонія — це тоді, коли боїшся втратити один одного. У будь-яких стосунках не потрібно бути егоїстом. 

— У ваc існують власні традиції відпочинку? 

— Напружена робота вимагає завжди тримати форму, тому стараємось займатися спортом, граємо у теніс, плаваємо в басейні, також любимо подорожувати.

— Хто ваші друзі? 

— Зі старих друзів лишилися ті, які витримали іспит на мій успіх, а також представники компанії в різних куточках України та за кордоном. З ними зав’язалися дружні стосунки.

http://ogo.ua/archive/2009-09-10/site/31676