Зображення: 

Прочитавши літературу кількох провідних світових експертів з інновацій - Клейтона Крістенсена, Генрі Чесбро, Джона Као, Джеймса Ендрю і Гарольда Сіркіна - я був захоплений, але, на жаль, також розчарований. Інновація є продуктом нових знань, які створюють цінність. Мова йде про свіжі ідеї, які ведуть до появи нової продукції, нових процесів, нових методів управління та оригінальних конструкцій і винаходів, які приносять прибуток фірмам, регіонам і країнам.

Більшість експертів сходяться на думці у тому, що немає готових формул або рецептів для того, щоб робити інновації. Чи можна створити відповідні умови, щоб фільтрувати ідеї та виконувати плани і, отже, сприяти креативності, в яких будуть процвітати інновації?

Можливо, менеджерів можна навчити, як вигодовувати інновації, створюючи середовище, яке стимулює і заохочує свободу, креативність і конструктивний критицизм. Інновації більш ймовірні там, де є можливість кидати виклик обмеженням і владі; де окремим особам і групам дозволяється ігнорувати правила поведінки; де дозволяється і стимулюється перемішування ідей, людей та культур; і де техніки управління дають можливість фірмам і промисловості визнавати, ідентифікувати і вчитися на помилках як можна швидше.

Крім того, інновації процвітатимуть в обставинах, в яких визнається, що інновація має бути відкрита фізичному світу і світу ідей, і, оскільки в жодної компанії, процесу чи винаходу немає гарантованого майбутнього, кожен повинен бути готовий до невизначеності. Інновації можуть зрости ще більше, коли компанії та менеджери усвідомлюють, що навіть найуспішніші компанії - ті, які "все зробили правильно", - можуть зів'янути і зникнути. Інновації дійсно почнуть відбуватися тільки з розумінням того, що світ швидко змінюється, що він надзвичайно динамічний і мінливий і що майбутнє є непередбачуваним.

Це великі ідеї, однак, у міру того як я прочитав ці тексти, то виявив, що вони нагадують щось дуже знайоме - у мене було відчуття, що якимось чином я десь вже їх вивчав. Незабаром я зрозумів, що ці розумні ідеї були вже розроблені теорією знань і філософією науки. Насправді, інновації - це просто підгрупа наукових знань.

Згідно зі школою раціонального критицизму, коли існуючі теорії не можуть бути пояснені, а поточні проблеми вирішені, формулювання нових гіпотез - і, отже, нових наукових знань - як і інновації, мають велику ймовірність процвітання, коли конструктивний критицизм відкрито дозволяється і заохочується. Тут також формулювання нових ідей та гіпотез часто відбувається на достатньому віддаленні від впливу експертів, оскільки експерти, як і бізнес-управлінці, часто стають заручниками своїх спеціалізацій і східних даних.

Наукові знання мають велику ймовірність виникнути в умовах, в яких прийнято, що немає встановлених або логічних методів формулювання гіпотез; що вони можуть бути результатом несподіваного натхнення; або що вони можуть з'явитися зі снів, з інших дисциплін або від людей, що належать до інших професій або мають різні вихідні дані.

Як тільки формулюється правдоподібна гіпотеза, вона повинна пройти перевірку всіх існуючих теорій, а також всього доступного досвіду та інформації. Вона повинна бути відкрита до критики з усіх напрямків, і тільки якщо вона пройде ці випробування і критику, зможе бути прийнята як експериментальне та гіпотетичне нове знання. Наука і знання створені не для переможців, а для тих, хто вижив після безперервних і систематичних спроб заперечення. Теорії ніколи не бувають визначеними і повинні бути завжди готові до невизначеного майбутнього. Або, як сказав Карл Поппер, правда ніколи не остаточна, а помилки завжди вірогідні.

Жодна з книг з інновацій, які я прочитав, не робить зв'язку між інноваціями, теорією знань і філософією науки. Шкода, що це так, оскільки теорії інновації можуть стосуватись всіх питань, гіпотез і відповідей, які розробили ці дисципліни відносно наукових знань. Навіть якщо бізнес-школи і управлінці поринуть у філософію науки, вони не стануть більш інформованими і не будуть мати більше поваги до науки; також вони можуть стати більш досконалими і компетентними, почати більше поважати інші дисципліни і можуть стати більш скромними.

Незважаючи на це, професори філософії та студенти також повинні виграти від тих питань, які стоять перед компаніями і промисловістю. Вони повинні збільшити їхній масштаб і виявити, що вони також можуть зробити внесок у продуктивність фірм, промисловості та економіки в цілому. Проте вже давно слід ввести деякі основні принципи теорії знань і філософії в бізнес-школах.

Джерело: Innovation and Philosophy, Santiago Montenegro,

www.project-syndicate.org/commentary/montenegro1/Russian